СТОЛІТТЯ ЛІДІЇ: ПІСНІ, КОРАЛИ І ВІДСУТНІСТЬ ХІМІЇ
На її вік випало чимало потрясінь – революція, дві світові війни і Голодомор. В дитинстві Лідія втратила маму, у голодні роки збирала із сестрою лободу, а у воєнні – вийшла заміж. Порядки і влади змінювали одна одну, а жінка жила собі у рідному селі Любарцях, працювала, співала пісень, носила корали, виховувала сина і пекла йому, а потім й онуці смачні ватрушки.
«Бабуся дуже гарна була в молодості – мала довгу косу, носила вишиванку і коралі. Багато співала і розповідала про своє життя. Коли хотіла розвеселити – заводила жартівливу про свого діда, який продав дубовий гай», – згадує онука Надія.
Лідія Корніївна Пилипенко народилась 7 грудня 1918 року і все життя прожила у Любарцях. Минулої п’ятниці у рідному селі в її 100-ій день народження сусіди та друзі піднесли ювілярці величезний букет – 101 троянду, а хор «Любарчанка» влаштував справжній концерт.
Вітали жінку чи не всім селом, адже не тільки для Любарець, а й для району це – справжня подія. Бабуня у селі поважна людина, наголошує онука, бо все життя віддала йому. Тож на іменинах побували й сільський голова Володимир Сидоренко, і голова районної організації ветеранів Микола Недождій, і директор районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Василь Фесенко.
Секрет довголіття Лідії Пилипенко – у міцному здоров’ї і, як вважає онука Надія, у відсутності «хімії» та добрій вдачі: «Бабуня була завжди спокійна, врівноважена і нині її ставлення до життя не змінилось. Вона завжди посміхається, всіх пам’ятає і про всіх розпитує, особливо про своїх правнуків – Марусю і Тарасика. Любила частувати гостей піснею та смачними пиріжками. І ніякої тобі «хімії» – все своє, домашнє… Може, в цьому і є секрет довголіття?»
Тоня ТУМАНОВА, «ТС»
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
