«ПРИЙШЛА Я В ГОСТІ ДО РОНДЕЛЯ…»
«Біда та й годі! Ніч
ого не можу писати, крім ронделів!». Саме так поетеса із Сошникова Марія Фоміна окреслила свій творчий доробок після першого Міжнародного фестивалю ронделів, який відбувся у нашому місті 14-16 травня 2015 року. Понад 60 тринадцятирядкових віршів стали поштовхом до випуску збірки. І ось 10 червня у відділі краєзнавчого музею «Сучасний Бориспіль» рідні, друзі та літератори міста зібралися на презентації книги «Згорають дні без полум’я і диму». Вона побачила світ за сприяння Асоціації поетів-ронделістів України у Білій Церкві (ТОВ «Білоцерківдрук»).
Як відзначив редактор видання член Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Бориспільського державного історичного музею Володимир Литвин, «сама форма ронделя спонукає писати по-філософськи глибоко, розширяючи межі віршування». Та й власне винуватиця зібрання зізналася, що спершу писати було важко, а зараз не може відступити від цієї вишуканої форми: «Сапаю якось полуницю, а мені ніби хтось диктує: «Прийшла я в гості до ронделя, у нім живе чарівна суть. Слова навзаєм строфи тчуть, здіймає куряву пустеля…» Думаю: треба записати, бо забуду». Так за 10 хвилин з’явився вірш, який присвятила член-кореспонденту Міжнародної кадрової академії, члену Національної спілки письменників України, заслуженому працівнику освіти України, відомому поету-ронделісту Миколі Боровку.
Микола Маркіянович як рецензент видання зауважив: «Вона не прагне рафінадності, впливу літературних процесів, течій. Її майстерність росте. Марія Андріївна – професійний літератор. Вона завела себе у світ поезії, і створила його, що вдається не багатьом, але при цьому зберегла первозданність і чистоту. Вражає відвертість, своєрідне бачення образів, які оточують. Поетеса бачить їх поруч. Вона кладе камінь у велику будову української сучасної модернової поезії. Над цією збіркою працюватимуть літературознавці, досліджуватимуть образну систему, світобачення авторки і дивуватимуться, як жінка з села, озброївши себе задумом, творить такі великі і прекрасні твори».
Приємним сюрпризом стало, коли Микола Боровко вручив посвідчення асоціації поетів-ронделістів України. Їх одержали Марія Фоміна, а також Володимир Литвин, Ніна Ігнатенко, Любов Костянець, Лариса Цілик, які пізніше виступили зі словами привітань та побажаннями невпинного творчого лету на адресу Марії Андріївни. Письменниця Світлана Тимченко подарувала присутнім старовинні родинні пісні. Валентина Крисько відзначила, що найбільше у новій збірці її вразило те, що крізь усі сторінки проходить слово «душа» і не можуть залишити байдужим нікого такі рядки: «У сяйві мудрості душа шукає відкриття щоднини», «Душа у сукні мудрості – не гола», «Відчуть душею їх, як треба», «душа, окрилена мажором», «в її душі любов цвіла», «Душа невпинно тче добра вуаль», «Час мав і має душу невмолиму»… Тож В. Литвин жартома підсумував, що пані Валентина вже розпочала дослідницьку роботу на тему «Образ душі у збірці Марії Фоміної «Згорають дні без полум’я і диму».
Видатна українська поетеса Ганна Чубач колись писала: «Поезія любить не всіх, поезія дається не кожному». «А моя думка така: поезія любить того, хто любить її», – запевнила присутніх Марія Фоміна.
Ольга Кацан, вихованка гуртка «Слово» при БДЮТ
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
