Як у Щасливському НВК українські вечорниці святкували
Коли село потонуло у вечірній темряві, а в оселях загорілись вогні, у Щасливському НВК зазвучала музика. «Ой на горі та женці жнуть» — підхопили хлопці. То учні 1-Б класу (класовод Іванюта В.С.) зійшлись на вечорниці. Подивитись цей забутий звичай зібрались батьки, бабусі, дідусі, братики, сестрички, тітоньки, сусіди. Даремно не пішла на них Проня Прокопівна Сєркова (Зоріна Маргарита), а залишилась «книжку пра любов чітать». А то б вона почула, скільки українських народних пісень знають першокласники. Це і «В саду гуляла», і «Розпрягайте, хлопці, коней», і «Ой, ходила дівчинка бережком», і «Іванку, Іванку» — всього одинадцять пісень.
А які запальні танці танцювали! Навіть господиня вечорниць (Колеснюк Леся) не всиділа, вишиваючи рушник, пішла танцювати. Виправдались і сподівання Химки (Мороз Софії): «Голохвостий чи Головастий» (Оксінь Орест) таки приходив, шукав Галю Лимерихину. І хоч хлопці (Дубко Денис, Яковлєв-Машинський Ілля, Кузьмич Іван, Козловський Максим) підняли його на сміх, він встиг розповісти всім про «шаталанську» тканину, «загрянишний» пошив, якими повинні бути «брукі, жильотка, піньжак і шляпа». Не застав зненацька парубок (Калиновський Даніїл) дівку (Віцюк Маргариту), що хотів з неї поглузувати. Вона хвацько йому проспівала:
«А до мене Яків приходив,
коробочку раків приносив.
А я тії раки забрала,
а Якова з хати прогнала».
Майстерно прочитали гуморески Павла Глазового Бруяцький Ярик та Герасименко Сашко, смішинки — Гурський Мишко, Алєксєєнко Іван та Нянченко Мишко.
Насамкінець всі почастувалися пухкими варениками з яблуками.
Все дійство відбувалось під акомпанемент Івана Олексійовича — дідуся Герасименка Сашка, який приїхав із Полтавщини. Низенький йому уклін і велике спасибі.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
