Владислав Байчас: «Нам вдалося реалізувати плани і вирішити проблеми, що накопичувалися не один рік»
З кожним днем роль депутатів та голів сільських, селищних, районних і міських рад, мерів міст набуває дедалі більшої значущості. Адже саме через органи самоврядування громадяни реалізують своє право брати участь у вирішенні питань місцевого значення, відстоювати інтереси своєї територіальної громади. І якщо покращення місцевого самоврядування стимулюватиме економічний розвиток територій, то можна буде очікувати появи справді нової України, яка стане зразком для сусідніх держав. Це такий оптимістичний прогноз. А які реалії на місцях, зокрема на Бориспільщині, як районна влада вирішує найболючіші питання, чи виправдовуються сподівання сільського населення на кращу якість їхнього життя — в інтерв’ю з головою Бориспільської районної ради Владиславом БАЙЧАСОМ.
— Владиславе Михайловичу, ще якихось кілька тижнів і завершиться 2016-ий.Які здобутки Бориспільщини можете назвати і що не вдалося зробити цього року?
- - Цьогоріч успішно виконується районний бюджет. Внаслідок його перевиконання значні суми коштів вдалося виділити на ремонт закладів соціальної сфери: медичні установи, освіти і культури. Відтак на освіту перенаправлено найбільше бюджетних коштів – близько 22 млн грн, культурну сферу – близько 5 млн грн. Район додатково виділив понад 10 млн грн на фінансування ЦРЛ, що дало змогу придбати деяке сучасне медобладнання та зробити ремонт у відділеннях. У той час як місто кілька років вкладало кошти у свою власність – патологоанатомічний корпус. Районна рада готова до співпраці. Адже якщо в ЦРЛ вкладатимуться кошти і міста, і району, від цього виграють усі, а найперше — наші громади. Нашим людям байдуже, хто є співзасновником, хто фінансує лікарню, головне – створити умови і якісно лікувати. Бюджет 2016 року – бюджет розвитку. Нам вдалося реалізувати плани і вирішити проблеми, що накопичувалися не один рік.
— Як оцінюєте роботу депутатів районної ради на місцях, хто з них найактивніший?
— До районної ради було обрано 34 депутати. Від БПП «Солідарність» пройшло 11 депутатів, політичної партії «Наш край» — 7 , від ВО «Батьківщина» та партії «Свобода» — по 4 депутати. До складу районної ради також обрано по 3-х представники від Радикальної партії Олега Ляшка та « Аграрної партії», від «Громадянської позиції» — 2 депутати. Всі народні обранці займають активну позицію у вирішенні питань не лише свого округу. В результаті з бюджету виділено додатково кошти на ремонт і будівництво об’єктів соціальної сфери, не обділено жодну сільську раду. Наразі всі сільські ради самодостатні, але ця самодостатність визначається різними показниками. Є сільські ради, де перевиконання бюджету сягає більш ніж 20 млн грн , а є й такі, де перевиконання лише 20 тис. грн. Така диспропорція у наповнені місцевих бюджетів зумовлена, перш за все, територіальним розміщенням населеного пункту.
Хочеться подякувати за роботу всім депутатам районної ради, й назвати активних голів постійних комісій: з питань гуманітарної сфери — Анну Ільчишину, з питань бюджету та фінансів – Вадима Марисенка, з питань соціально-економічного та культурного розвитку – Володимира Хворостянка, з питань законності, правопорядку та боротьби з корупцією — Віктора Сайка, з питань земельних відносин, комунальної власності, будівництва та архітектури – Антона Мотрича, з питань екології, природних ресурсів та благоустрою – Андрія Величенка.
— Яка сільська рада є показовою на Бориспільщині?
— У плані благоустрою — це Процівська сільська рада. І не лише у районі, а й на теренах всієї Київщини. 36 років служить місцевій громаді сільський голова Любов Чешко. Разом зі своєю громадою вона впевнено тримає планку європейського села вже більше десяти років.
— Які болючі проблеми плануєте вирішувати наступного року? Чи матимемо у районі відмінні дороги?
— От ви самі й назвали головну районну проблему — дороги. Здавалося б, район пристоличний, але є такі дороги, якими важко проїхати. Приміром, одна з таких Глибоке-Городище.
Відповідно до постанови № 395 Кабінету міністрів України від 24 червня 2016 р. дороги Бориспільського району, які потребували ремонту, потрапили до переліку об’єктів, що фінансуються у 2016 році за рахунок субвенції з державного бюджету. Цього року за сприянням народного депутата України Сергія Міщенка у співпраці з Кабміном місцеві бюджети отримали ці субвенції. У липні надійшла субвенція на соціально-економічний розвиток регіонів у сумі 4 млн 730 тис. грн. Оскільки не було чіткого розмежування цієї субвенції, то лише пізніше, на черговій сесії районної ради, з'явилася можливість проголосувати й спрямувати ці кошти до бюджету з подальшим направленням їх на сільські ради для ремонту доріг: Гірська – 660 тис. 242 грн – вул. Бориспільська; с. Лебедин, вул. Незалежності – 1 млн 157 тис. 154 грн; с. Сошників, вул. Зелений гай – 637 тис. 690 грн; с. Рогозів, вул. Калинова – 1млн 225 тис. 158 грн; с. Вишеньки, вул. Садова – 1млн 049 тис. 756 грн. На сільських сесіях прийняли ці кошти до своїх бюджетів і вже майже освоїли їх.
— Лісосмуги, канал, багато ділянок у Кийлівському та Старинському лісах засмічено. До місцевого сміття підкидають ще й з інших регіонів. Що робити? І чи розглядаєте можливість разом з містом будувати сміттєпереробний завод?
— Проблема сміттєзвалищ в Україні є загальнодержавною. Це відомо всім. Позбутися їх і навести санітарний лад у країні можна лише за умови серйозної державної підтримки. Нещодавно львівське сміття доїхало і до Бориспільського району. При тому, що у нас і самих є з чим боротися.
Тому разом з містом маємо вирішити проблему – побудову сміттєсортувального чи сміттєспалювального заводу. За якою саме технологією? Як саме відбуватиметься утилізація сміття? Тут ключову роль має відігравати місто. Інвесторів приходить багато. Всіх цікавить земельна ділянка. Наразі всі землі розпайовано, вони перебувають у приватній власності чи оренді. Щоб виділити земельну ділянку під сміттєпереробний завод, необхідно, перш за все, викупити її у власника і вона повинна відповідати певним вимогам.
— Ще одне наболіле: коли завершиться епопея з будівництвом очисних споруд?
— За рахунок коштів державного бюджету в місті будуються очисні споруди. Їх готовність вже становить майже 70 відсотків. У районі це теж одна з найбільших проблем. Адже без очисних споруд не зможуть розвиватися наші села. Наразі Щасливе займається реконструкцією напірного каналізаційного колектора, який побудований ще в 70-их роках і його потужність не дозволяє скидати стічні води в необхідному обсязі. Щасливська сільська рада прийняла рішення реконструювати систему водовідведення.
Сьогодні Щасливські стоки скидаються на Бортницьку станцію аерації. Якщо вдасться реалізувати проект, модернізувати щасливський напірний колектор, щоб він приймав стоки від Гори та Великої Олександрівки, то це, безперечно, покращить розвиток територій. Щодо перспективи бориспільських очисних, то район зацікавлений у їх побудові. Але знову ж виникає проблема – куди дівати очищені стоки? Вибиралося кілька напрямків, але остаточного рішення так і не прийнято.
— Ще на початку року Кабмін прийняв постанову про створення Мирненської та Вороньківської громад. Проте жодних кроків щодо реалізації немає. Чому? Які перспективи створення громад у районі у зв’язку з децентралізацією?
— Об’єднання громад – питання на часі. Відповідно до рішення Київської обласної ради від 13 серпня 2015 року №986-51-VI у районі мало б бути чотири громади – Бориспільська, Вороньківська, Мирненська та Щасливська. Ці напрацювання робила Київська обласна державна адміністрація, їх схвалила обласна рада і подала до Кабінету міністрів України. Кабмін, у свою чергу, надав право на об’єднання Вороньківській та Мирненській громадам. Але мешканці сіл, які входять до складу тієї чи іншої громади не впевнені в тому, що отримають переваги, коли позбудуться сільської ради. Тож питання лишається поки що відкритим.
— У Лебедині свого часу збудовано спорткомплекс, але вже багато років він стоїть порожнім. Чому?
— Рішенням районної ради на Кучаківську сільську раду було виділено 900 тис грн на ремонт Лебединського спорткомплексу, який свого часу вважався закладом обласного значення. Сільрада додатково також виділила кошти зі свого бюджету. Близько 1 млн грн освоюють цього року. Сподіваємось, що відродиться спорткомплекс і виховуватимуть тут олімпійських чемпіонів, пам’ятаєте штангістку Наталку Скакун?
— А тепер про духовне: чи всі будинки культури опалюються?
— Вважаю, сьогодні сільські будинки культури та клуби перестали виконувати функцію, яку виконували раніше. Якщо сказати коротко, то просто зжили себе. У колишньому Радянському Союзі був інший суспільний устрій, по-іншому виховувалась молодь. Чи варто наразі опалювати клубні установи, якщо молодь навідується туди раз на тиждень? Район виділив 300 тис. грн на заміну опалення у Глибокому. Роботи закінчено, електроопалення працює, але чи вистачить у сільської ради коштів, щоб оплатити таке задоволення. Відремонтували дах у Ревненському будинку культури, виділили кошти на заміну вікон, але чи виправдає себе ця робота?
Приміром, у таких великих селах, як Гнідин чи Гора немає будинків культури. І якщо раніше у цих селах ламали голову, де взяти кошти на будівництво закладу культури, то нині це питання відкрите.
— Ваші святкові побажання з нагоди Дня місцевого самоврядування
— Від імені районної ради хочу подякувати всім працівникам органів місцевого самоврядування – працівникам виконавчих апаратів 20 сільських рад, апарату районної ради, депутатам сільських та районної рад, усім причетним до цього свята, за не завжди вдячну і зовні непомітну працю. Побажати міцного здоров’я, благополуччя, миру, злагоди, добра. Нехай щира людська вдячність та повага будуть вашою нагородою за нелегку працю, а любов та підтримка ближніх зігрівають ваші серця у щоденних турботах.
Розмову вела Алла БОГУШ
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
