Ті, на кого чекають завжди
5 грудня — Міжнародний день волонтера
«Наші приїхали!»
Саме таким радісним вигуком зустрічають військові волонтерів на чолі з Віктором Копаном. На рахунку цього керівника волонтерської групи понад сорок виїздів у зону проведення бойових дій на сході країни. Адже розпочав допомагати учасникам антитерористичної операції з перших днів російської агресії. У його мами, голови Центру волонтерського руху міської організації ветеранів України Марії Калини, більше тридцяти таких поїздок, адже приєдналася до волонтерської групи пізніше. А розпочала їздити з ще однією волонтерською групою, яку очолює Процівський сільський голова Любов Чешко. Любов Іванівна не могла байдуже спостерігати за подіями на сході, тож з власної ініціативи збирала продукти, засоби гігієни, одяг і відвозила на фронт.
Та й нині, хоча постачання бійців, порівняно з минулими роками, поліпшилося, воїнам не вистачає овочів, фруктів. Тож волонтери не залишають їх без вітамінної продукції. До того ж хлопці скучають і за домашньою випічкою, яку бориспільські господині печуть, а волонтери відвозять на передову. Подружжя бориспільських підприємців Володимир і Олександра Мельники постійно передають пиріжки зі своєї «Ольвії» бійцям.
Волонтери груп Копана і Чешко об’єднують зусилля у допомозі захисникам, адже по суті роблять одну потрібну справу. Активними учасниками поїздок у зону проведення АТО є депутат міської ради Віктор Калина, його дружина Ніна і син Ігор, голова громадської організації «Самоорганізація» Анатолій Добродін, процівські водії Віктор Чорномиз та Ігор Курмаєв.
Тільки цієї осені волонтери чотири рази виїздили до військових підрозділів і населених пунктів. Приміром, за словами Віктора Копана, хлопцям з 30-ої бригади він привіз таку необхідну річ, як спальні мішки. Сприяв цьому депутат міської ради Ігор Шалімов, який постійно надає відчутну допомогу при організації волонтерських поїздок.
«Найбільша радість, коли волонтери привозять державні прапори, дитячі листи і малюнки»
На цьому наголошує працівниця державного історичного музею Наталія Петренко. Хоча сама небайдужа жінка не виїздить у зону проведення бойових дій, та не минає і дня, щоб не турбувалася про воїнів: збирає необхідні речі, продукти, контактує з волонтерами, передає на фронт, відвідує поранених бійців у київських військових шпиталях. «Щоб допомагати захисникам, не обов’язково мати великі статки, — вважає вона. — Головне зігріти їх теплом свого серця». Написати листа, зв’язати шкарпетки, навіть передати музейним працівникам нитки чи клаптики тканини для пошиття нижньої білизни — зовсім не важко, це може зробити кожен з нас. Або приготувати натуральний засіб від застуди (рецепт від Н. Петренко подаємо нижче).
На думку директора закладу Наталії Йови, музей перетворився на справжній осередок підтримки учасників АТО і переселенців. Його працівниці Тетяна Гойда, Алла Єрмолова, Галина Гордійчук і Галина Єрмак у вільні хвилини в’яжуть шерстяні шкарпетки для воїнів. «Протягом місяця, — хвалиться Г. Гордійчук, — вдається сплести десять-п’ятнадцять пар. Можна й більше, та ниток не вистачає». До розмови приєднується Ольга Єрмак, теж працівниця музею, яка вже дочекалася свого сина із зони проведення АТО: «Як в’язала шкарпетки, коли мій синочок там був, так і продовжую, темпів не збавляю. Адже там залишаються його друзі».
Звичайна – незвичайна пластмасова кришечка
Волонтери у центральній міській бібліотеці налагодили збирання кришок з пластикових пляшок, передаючи їх в одну зі столичних волонтерських громадських організацій. Ці кришечки, виявляється, після переробки стають цінним матеріалом при протезуванні.
Ще один важливий напрям у діяльності закладу, який очолює Жанна Кручиніна, мама учасника АТО: збирання і передання до військових шпиталів різноманітної літератури.
Надається тут і постійна підтримка переселенцям із зони проведення АТО. Донька ветерана Другої світової, знаного у місті поета Леоніда Фастовця (нині покійного) Ангеліна Веремєєва за підтримки бібліотеки виїздить у шпиталі, де безпосередньо спілкується з воїнами, допомагає їм, читає книжки, передає смачні гостинці. Ще одна постійна читачка бібліотеки Оксана Красненко збирає гуманітарну допомогу, відвозить і передає її дітям Сватового на Донеччині. Важко перерахувати всі добрі справи працівників бібліотеки, тому їх з повним правом також можна назвати осередком підтримки волонтерського руху в Борисполі.
«Найдорожчими є слова вдячності від воїнів та їх рідних»
Стверджує активний член ще однієї волонтерської громадської організації «Територія підтримки – Бориспіль» Наталія Сичова. Ця організація об’єднала небайдужих людей, різних за віком і соціальним статусом. Перелічити всі їхні добрі справи просто неможливо. Постійно виїздять на фронт з гуманітарною допомогою, постійно опікуються 72-ою окремою механізованою бригадою (ОМБР), де проходить службу найбільше бориспільців. Проте, вважає пані Наталія, всі бійці цього військового підрозділу є нашими захисниками, тож і допомагати потрібно всім.
Ще один важливий напрям роботи волонтерів «Території підтримки – Бориспіль» — допомога дітям, які проживають у небезпечних зонах під постійними обстрілами. Про необхідність надання такої допомоги їм підказали самі бійці. Раніше таку допомогу надавали дітям з Миколаївки, нині, коли лінія фронту перемістилася, волонтери виїздитимуть до Авдіївки, Бутівки, Зеніта, Промки.
За розповідями волонтерів міста і району, а також тих, хто надає їм допомогу,
підготувала Наталія Можайкіна, «ТС»
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)