Бориспільська районна рада
Бориспільський район, Київська область

«Червоний терор»: презентація книги Валентини Стрілько-Тютюн про політичні репресії на Бориспільщині (1920-1950роки)

У Щасливському НВК напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, який відзначають 21 травня, відбулася презентація книги Валентини Василівни Стрілько «Червоний терор».

В актовій залі школи зібралися старшокласники, вчителі району, заступники директорів з виховної роботи, почесні гості.

 

 

У своєму короткому виступі директор школи Юрій Йовбак відзначив, що головними наслідками масових репресій у 1920-1950 роках було фізичне винищення активної та інтелектуальної частини нації, моральне розтління тих, кого терор не торкнувся. Репресії завдали відчутного удару по всьому суспільству. Була понівечена доля мільйонів людей. В атмосфері страху, наклепів, насильства виховувались цілі покоління. Справа відновлення справедливості стосовно жертв репресій є святою. Ми зобов’язані вічно берегти пам’ять про великі невинні жертви і безупинно дбати, щоб минулі трагедії ніколи не повторилися на нашій землі.

Саме таку мету ставила перед собою Валентина Стрілько ,працюючи над своїм історичним дослідженням під назвою «Червоний терор».

Схвальні відгуки отримала робота від учителів історії. У своєму виступі Костюк О.В. розповіла, що у книзі «Червоний терор» відтворено найтрагічнішу сторінку в історії нашої держави періоду 1920-1950 років, коли Україна входила до складу СРСР, а на чолі держави був Й.Сталін. Зокрема книга розповідає про політичні репресії на Бориспільщині.

На жаль, ще дуже багато інформації про ті жахливі події залишається невідомою, немає й досі крайових літописів, історичних довідників, залишаються «білі плями» в історії нашої малої батьківщини. Тому цю прогалину та прикру недоречність взялася виправити небайдужа до долі своїх земляків Валентина Василівна Стрілько. У цій книзі криється невичерпне джерело знань, інформації про відомих і не зовсім відомих, про пересічних мешканців нашої Бориспільщини, про їх нелегку долю.

Виступ авторки книги був емоційним, насиченим численними фактами і викликав багато запитань у школярів. Дітей цікавило, чи торкнулися репресії її родини, історії яких репресованих людей її найбільше вразили у ході дослідження, чому цілий розділ її книги присвячений репресованому жіноцтву та інші.

Валентина Василівна розповіла, як вона вивчала документи, збирала спогади очевидців, працювала в архівах, аби відтворити історичні віхи цього трагічного періоду. Тотальний і вбивчий удар було завдано по національній першооснові – українському селянству, яке споконвіку берегло генетичний фонд нації. Жодного села Бориспільщини не оминула жорстока сталінська політика Великого терору. Із сіл було виселено сотні сімей найкращих господарників і землеробів. Конкретні цифри: м. Бориспіль – 23 розкуркулені, с. Артемівка – 1, с. Велика Олександрівка – 4, с. Велика Стариця – 16, с. Вишеньки – 14, с. Вороньків – 9, с. Глибоке – 10, с. Гнідин – 19, с. Гора – 3, с. Горобіївка – 2, с. Дударків – 28, с. Жовтневе – 3, с. Займище – 2, с. Іванків – 16, с. Кийлів – 3, с. Кириївщина – 1, с. Лебедин – 1, с. Любарці – 33, с. Мартусівка – 7, с. Проців – 4, с. Рудяки – 5, с. Рогозів – 37, с. Сеньківка – 9, с. Сошників – 17, с. Старе — 13 , всього –257 чоловік.

Вражаючі факти не залишили байдужими жодного у цій залі. «Серце моє плаче,»- з такими словами пісні звернулася до всіх зі сцени Вікторія Бородавко. І зміст пісні «Горе, долом ходжу», і виконання були настільки органічними, що дали змогу відчути і біль, і страждання тих, хто відбував покарання у далеких сибірських тюрмах та таборах. Мільйони жертв. Підтятий під корінь народ. Розстріляна нація…

Усіх невинно загиблих співвітчизників присутні вшанували хвилиною мовчання та композицією «Ave Maria», яку виконав дитячий хор Щасливського НВК.

З відгуком про книгу виступила учениця 9-А класу Анастасія Андарал, яка зачитала рядки вірша Олександра Олеся написані у далекому 1921 році:

Коли Україна за право життя

З катами боролась, жила і вмирала,

І ждала, хотіла лише співчуття,

Європа мовчала.



Скільки минуло часу, а ці рядки звучать, ніби написані сьогодні.

І дзвонять дзвони над Бориспільщиною, ніби нагадуючи про те, що минуле, сьогодення і майбутнє тісно пов’язані між собою. Історія дає нам можливість пізнати самих себе. Це не просто інформація про минуле і не довідник про те, що було, а захоплюючий процес пізнання себе і своїх предків.

Звертаючись до читачів, пані Валентина пише: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». Дійсно, незнання минулого неминуче призведе до нерозуміння сучасного і майбутнього. А пізнати давнину ми зможемо лише тоді, коли вивчимо історію рідного краю, нашої «малої» батьківщини. Саме з таких історій можна скласти, як із цеглинок, великий будинок історії нашої країни.

Краєзнавець Зиль Андрій Степанович подякув Валентині Василівні за кропітку, але таку необхідну працю краєзнавця, роботу в архівах і спілкування зі свідками. Побажали їй творчого неспокою, радості від кожного прожитого дня, гордості від здійсненого, втілення задуманого.

Завершилася зустріч рядками вірша Василя Симоненка :

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде,

які зачитав старшокласник Віталій Костюченко.
На завершення дитячий хор Щасливського НВК разом з усіма присутніми виконав «Молитву за Україну».

По закінченню урочистої частини продовжив роботу районний семінар-практикум, проведений Міжнародним освітнім Фондом імені Ярослава Мудрого, відділом освіти Бориспільської районної державної адміністрації Бориспільської районної ради, Щасливським навчально-виховним комплексом «ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Бориспільської районної ради Київської області.

У роботі семінару взяли участь заступники директорів шкіл із навчально-виховної роботи, вчителі історії загальноосвітніх навчальних закладів Бориспільського району.

Учасники семінару, усвідомлюючи важливість, виховання пошани до історичного минулого школярів, відзначили високий рівень дослідження «Червоний терор», презентованого під час проведення семінару, щодо збереження національної пам’яті; наголосили на потребі пошуку нових виховних стратегій як у теоретичному, так і практичному сенсі.

Тетяна ФІСОЧЕНКО



 

« повернутися до списку новин