Василькам – 160. Гучне свято вдалося на славу!
Кажуть, що такого свята Васильки не бачили за всю свою історію. Одне з найменших сіл на карті району відзначало своє 160-річчя з ошатною сценою, зірковими артистами, почесними нагородами та феєричним салютом. Хто запізнився на свято, відверто скажу, жалкуватиме. Бо дивитись і слухати було що! Та про все по черзі.
Село Васильки розташоване за 25 кілометрів від районного центру і належить до Старівської сільської ради, яку очолює корінний васильківець Валерій Макаренко. Населений пункт засновано в 1859 році як хутір Олександрійський, а далі, до 1969 року – Олександрівка. У 80-их роках минулого століття перейменований на Васильки.
Василькам є чим пишатися: і людьми, і чудовою природою. Адже на пальцях можна перерахувати села, окрасою яких є мальовниче озеро, де можна і рибу половити, і просто відпочити від суєти земної. Мине ще зовсім трохи часу і в селі височітиме ошатний храм, тож васильківцям не треба буде долати кілометри, аби відвідати службу. Тут і діток хреститимуть, і молодят вінчатимуть, звідси відправлятимуть і в останню дорогу.
За останні роки в селах Старе і Васильки видно разючі зміни: відремонтовані дороги, освітлені вулиці, розвивається освіта, культура – а це найкращі інвестиції в майбутнє. Сільський голова – людина на своєму місці, тож і результат не забарився.
Останній день літа для васильківців супроводжувався іменинами рідного села. У наймальовничішому місці, біля озера, малеча й дорослі відзначали свято єднання. Сільська влада на чолі зі Старівським сільським головою Валерієм Макаренком продумала все до найменших дрібниць, аби свято вдалося і запам’яталося. Встановили професійну сцену. А глядацька зала просто неба, де замість сидінь – тюки соломи, була заповнена вщент. Дитячого сміху, як-то кажуть, повен міх: тут уся малеча, яка проживає у Васильках, та й з сусідніх сіл ще приїхала. Для них розваг не перелічити: батути, атракціони, аніматори, і дітлашня губиться від такого розмаїття насолоди. Власними силами оформили фотозони. А на вогні кипить смачний куліш, смажиться м’ясо. Навіть коровай на День народження спекли, а на ньому золотиться: «160 років Василькам». Все готове до свята душі й шлунку. Народ з’їжджається, сходиться.
Привітати васильківців приїхали і сусіди, очільники територіальних громад – Сошниківський сільський голова Олександр Іщенко, Мирненський сільський голова Оксана Коваленко та Рогозівський сільський голова Іван Овсієнко. Така підтримка й увага – теж дуже важливі. Бо кажуть, що найбільше в світі щастя – це гарні сусіди.
Зі сцени іменинників вітали Старівський сільський голова Валерій Макаренко, депутат Бориспільської районної ради кількох скликань, Почесний громадянин Бориспільського району, директор Старинської школи Сергій Кравченко, настоятель православної церкви України, Благочинний Бориспільського району митрофорний протоієрей отець Ігор.
Цього року вперше Старівською сільською радою було прийнято рішення про присвоєння високого звання «Почесний громадянин села». Відтепер щороку знаних односельців Васильок і Старого, святкуючи дні сіл, удостоюватимуть почесного звання і нагрудного знаку. Цьогоріч найвищої сільської нагороди були удостоєні: Микола Юхимович Горбач та Анатолій Степанович Сахневич (посмертно), а також Наталія Леонідівна Валькова та Олена Матвіївна Журавська. В. Макаренко гордо вручив нагороди своїм землякам та їх рідним. Грамотами та подяками сільської ради нагородили та відзначили: Олега Піпченка, Олену Журавську, Віталія Мартинюка, Володимира Козюхіна, Юрія Сороку, Миколу Глухенького, Святослава Луньова, Дмитра Петровського та Володимира Михайлюка.
Церковні нагороди від предстоятеля ПЦУ Епіфанія вручив отець Ігор: орденом Святого Архістратига Михаїла ІІ ступеня нагородили Старівського сільського голову Валерія Макаренка. Медаллю «За любов до України» – Андрія Чубу, Олександра Макаренка, Анатолія Килюшика, Миколу Журибеду, Сергія Лавріненка, Сергія Семиренка. Також церковні грамоти вручили робітникам, які будують сільський храм. Від імені голови Бориспільської районної ради Владислава Байчаса Сергій Кравченко нагородив Почесними грамотами та іменними годинниками Андрія Макаренка та Олександра Ільїна.
Хвилиною мовчання згадали земляків, які загинули, захищаючи рідну землю. Подякували солдатам, які сьогодні відвойовують соборність та незалежність української держави.
Пошанували на святі і найменшого васильківця – Сергійка Нанакі та найстаршого – Василя Миколайовича Михайлика, якому накувала зозуля 95 років!
Приємно було чути пісенні та музичні вітання від талановитих земляків – Олени Хобти, Віталія Мартинюка, Олени Журавської, Романа Іванюка, Аліни Харламової, гурту «Ріка», Мирослави Макаренко та Євгенії Нечаєвої, а також маленькі васильківські танцюристки порадували своїм неперевершеним виступом.
Землю кутав останній літній вечір, а у Васильках продовжували святкувати. Хто за широкими столами, а хто до танцю був охочий. На сцені справжній музично-пісенний зорепад: заслужені артисти України – Анатолій Скоробагатько, Анна Сингаївська, Михайло Грицкан. А під сценою артисти з народу – васильківські танцюристи. Це по праву їхнє свято, тому відривалися на повну. Наполегливі шанувальники кілька разів змушували гостей співати на «біс».
Небо над селом розшив святковий салют. Це треба було дійсно побачити, бо за своє життя ми бачили таке дійство чи не вперше.
Достойне свято для достойних працьовитих людей вдалося. Радість огорнула душу, бо ж скільки людині треба для щастя – аби її шанували, не забували і, врешті-решт, подарували отаку насолоду для душі. Ще ноги від танців не відійшли, а васильківці вже чекають наступного року, аби зібратися знову на іменини рідного села!
Алла БОГУШ, директор районного радіомовлення
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
