Бориспільська районна рада
Бориспільський район, Київська область

Олександр Зубчук: «Коріння нації – село і відродження має бути саме звідси»

Змінюються часи і влада, змінюються життя і людський світогляд. Але незмінними залишаються найвищі істини і людська потреба любити. Любити землю, свою справу, своє село. Не бути байдужим до найменших  дрібниць, з яких і складається наше життя. «Я особисто – здоровий націоналіст. Це людина, яка не з автоматом змушує любити свою націю. А своїм стилем життя, традиціями, вмінням працювати звертає на себе увагу і спонукає інших  до такої любові». Отака філософія життя  Олександра Зубчука, директора СГТОВ « Старинська птахофабрика». Сьогоднішня розмова з успішним, не побоюся цього слова, далекоглядним керівником одного з найбільших і найпотужніших підприємств не лише на теренах нашого району відбулася напередодні професійного свята аграріїв.


 

Про це вже знають всі, та нагадаємо

ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП) — провідна  агропромислова компанія України. «Старинська птахофабрика» – один із племінних репродукторів «Миронівського хлібопродукту» та одне з найбільших підприємств такого типу в Європі. Підприємство спеціалізується на виробництві інкубаційного яйця та вирощуванні батьківського поголів’я курчат-бройлерів. Паралельно з основним виробництвом господарство займається рослинництвом. Виробничі потужності розташовані на території трьох районів Київщини: Бориспільського, Переяслав-Хмельницького та Баришівського і шести сільських рад: Мирненської, Сошниківської, Старівської, Мазінківської, Єрківецької, Веселинівської.


 

Олександре Миколайовичу, «Старинська птахофабрика»  увійшла до топ-10 найприбутковіших птахофабрик України, які входять до МХП. З якими здобутками Ви знову тримаєте так високо планку?

У зв’язку з тим, що на Донеччині  у нас «загинуло» одне виробництво «Шахтарська птахофабрика», довелося розширюватись. На території Баришівського району у Веселинівці вже додали 30% цього виробництва. На жаль, старинці відмовилися від такого будівництва. А це, вважаю,  не на користь добробуту населеному пункту. Люди продовжують плутати демократію з демагогією, прислухаються до тих, хто взагалі не несе ніякої відповідальності перед ними. Тому й мають те, що мають.

Потрапили ми до переліку Топ-10, гадаю, заслужено. Два десятки років наші люди працюють, не покладаючи рук. Без розвитку не стояли жодного року. На жаль, ми повинні розуміти, що спокійного життя на вершині слави не буває. Є лише дві дороги: або нагору, або згори. Тому треба намагатися впевненими кроками долати інші вершини, адже донизу ніяк не хочеться.

Працюємо за світовими стандартами. Отримуємо  165-167 штук інкубаційних яєць. Наші врожаї одні з кращих на Бориспільщині: майже 100 ц/га кукурудзи, близько70 ц/га – пшениці, 34 ц/га – соняшника, 25 ц/га – сої. Кожна галузь –  і птахівництво, і рослинництво – прибуткові. Звичайно, капіталовкладення у птахівництво більші. Оскільки працюємо у складі МХП, то це є повністю замкнутий цикл: не думаємо, де взяти комбікорм чи куди відвезти яйце. Процес налагоджений і працює, як годинник. Водночас здешевлюємо продукцію рослинництва, адже використовуємо органічні добрива, які виробляються в результаті життєдіяльності курей.

Наша птахофабрика і загалом Холдинг займають активну життєво-соціальну позицію. Ми завжди себе позиціонуємо як патріоти своєї землі. Я особисто – здоровий націоналіст. А це людина, яка не з автоматом змушує любити свою націю. А своїм стилем життя, традиціями, вмінням працювати звертає на себе увагу і спонукає інших до такої любові.

Чи вважаєте  екологічною проблемою перспективу будівництва нових потужностей підприємства? Точніше, чи загрожують пташники екології?

Сільській місцевості треба боятися не розвитку сільського господарства. Рано чи пізно інвесторами тут стануть столичні фабрики і заводи. Так, як у всій Європі. Скоріш за все,  це будуть пристоличні території, адже наш район стратегічно вигідно розташований. Тому є про що замислитися.

Наші технології не несуть абсолютно ніякої шкоди. Зрозумійте правильно: з 10 га площі, де розміщені пташники, 2,5 га – це закриті площі, що миються, прибираються, вивозяться. Єдине, що може бути, це запах: коли вивозять органічні добрива і чистять пташники. Можливо, у велику спеку за 100 м і чути, що там живе птиця. Мій будинок побудований за 50 м від пташника – як бачите, я живий і здоровий.

У вашій роботі немає дрібниць. Ви турбуєтеся про те, в яких умовах працюють робітники, як проводять дозвілля, де мешкають і навіть в яких умовах  навчаються їхні діти. Чи існує процес  плинності кадрів?

На жаль, плинність кадрів є. Вона прямо пропорційна тим, хто приходить до нас на роботу. Зізнаюся, робота у нас не з легких, а люди сьогодні хочуть більш легшої роботи і вищої зарплатні. Чомусь молодь вбачає за краще працювати в столиці, аніж в рідному селі. Наразі в державі не стоять на першому місці наші національні традиції, культура, відродження національних цінностей. Коріння нації – село і відродження має бути саме звідси. Треба замислитися владі, що треба зробити, які  мають бути преференції,  аби молоді було тут цікаво залишатися.

Серед вік колективу – 35 років. Налічується до 1,5 тисячі працюючих. Для них уже побудовано чимало житла. У планах – будинок під 40 квартир у Веселинівці, 51-квартирний будинок у Сошникові (з них 41-на квартира для наших працівників), будуватимемо новий гуртожиток. Відпрацював робітник 15 років на птахофабриці – житло твоє, для спеціаліста —10 років — твоя оселя. І повірте, це є правильна соціальна  програма. Тому наші школа і дитсадок «тріщать» від дітлашні. А будуть діти – буде молодь – буде нам цікаво доживати нашу старість.

Ви перша «швидка допомога» для Мирного. Які благодійні проекти вдалося реалізувати?

Ми не називаємо свою щоденну співпрацю з селом благодійними проектами. Бо турботу про спільний дім проектом не назвеш. Дороги, освітлення, школа, дитсадок, спортивне і культурне життя – це наша життєдіяльність. Село живе повноцінно.

Депутатська робота допомагає?

Я вже четверте скликання є депутатом районної ради. Депутатська робота великої користі не приносить ні мені, ні населеному пункту. Але, звісно, і шкоди ніякої. Та в мене є право висловити точку зору своїх виборців. І повинен не розчарувати їхньої довіри.

Яка вона, фортуна для аграрія-керівника?

Здобутки у виробництві не називав би фортуною. Зовсім не заздрю людям, які живуть легко, не мають ні зобов’язань, ні відповідальності перед колективом, перед вищим керівництвом. Але виявляється нелегке життя, зобов’язання і відповідальність перед людьми  —  оце і є моя фортуна.

Цьогорічне професійне свято працівників сільського господарства відзначатимете традиційно?

Свято відзначимо, як годиться, усім колективом. Запросимо своїх партнерів, державні інституції, які дійсно допомагають нам розвиватися. Гарно, по-людськи, з шашликами, кулешем і піснею.

А в передсвятковий день хочу побажати всім, хто нерозривно пов’язаний із сільським господарством, здоров’я, миру, гарної долі.  А гарна доля – це лад у родині, на роботі та в селі, де ти живеш. Своїм землякам хочу побажати  мудрості. А цим сказано все.

Алла БОГУШ, директор районного радіомовлення

« повернутися до списку новин