ТУТ ПАХНЕ РІДНОЮ ДОМІВКОЮ
Відвідати це село – наче побувати у рідному домі, де так радісно і затишно, а душу дійсно гріє кожен куточок. Ні, не ошатними новобудовами і не дорогими архітектурними пам’ятками дивує Проців, а своїми охайними вулицями, острівцями, насиченими любов’ю кожного, хто колись вирішив пов’язати своє життя з цим чудовим мальовничим краєм. І, звичайно ж, в усьому відчувається рука справжнього господаря, яким, без перебільшення, є сільський голова Любов Чешко. Керуючи селом ось уже понад 37 років, ця вимоглива й непримиренна, активна й ініціативна жінка не терпить безладу ні в чому, від її пильного ока не сховається ніхто і ніщо. Тож якою б вулицею не йшов, не їхав, не побачиш бур’янів по пояс чи купи сміття, натомість усюди тебе привітно зустрічають підбілені бордюри, чисті й доглянуті обійстя, казкові герої на вуличних клумбах, ти можеш відпочити у парку біля фонтана, погратися з малечею на якомусь із дитячих майданчиків тощо.
У цьому селі немає депутатів, яких би люди останній раз бачили лише на виборах, кожен має свої завдання і регулярно звітує про виконану роботу. Ось і ці чудові острівці на кожному окрузі зроблені за їх активної участі, а казкові герої – то справа золотих рук майстра Михайла Урсуляка. «Люди повинні десь зігріватися душею, і де ж це можна зробити краще, аніж у рідному селі, у рідній домівці», – каже Любов Чешко. І важко з нею не погодитись, бо коли відпочинеш душею, то й руки працюють справно, а думки – лише про світле й позитивне. А ще мріє сільський голова побудувати у селі сучасну школу, і не лише мріє, а й крок за кроком рухається до цієї мети. Проект уже готовий, але для будівництва потрібні величезні кошти. Тож Любов Іванівна щиро сподівається на допомогу владних структур усіх рівнів.
Проців – село з багатою історією, природа щедро обдарувала його мальовничим ландшафтом, лісовими і водними ресурсами. Та найбільшим його багатством, як і кожного населенного пункту, завжди залишаються люди і те, що створено їх руками. «ТС» відвідала Проців в один із погожих червневих днів і нашим завданням було показати, яким це село є сьогодні, адже для багатьох воно так і залишається справжньою загадкою.
Тож ніякої загадки – хіба що у витіюватій природі, у шелесті хвойних лісів, що огортають Проців із трьох сторін, у тиші водойм, що напувають його цілющою водою, та в ще не до кінця розгаданих таємницях багатої історичної спадщини. А в усьому іншому – працьовиті руки, світлі думки й самовіддана любов до рідного краю.
Інна БАКУМ
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
