Бориспільська районна рада
Бориспільський район, Київська область

ПОВНА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ: «АГРО-С» ЖНИВУЄ З ПЛАНШЕТАМИ ТА QR-КОДАМИ АГРОНОМИ З ПЛАНШЕТАМИ, ВАНТАЖІВКИ З QR-КОДАМИ ТА НА ДОДАЧУ ЩЕ Й ЕЛЕКТРОННІ ТОВАРНО-ТРАНСПОРТНІ НАКЛАДНІ.

Переглядів: 216

Це не фантастика – а звичайні жнива у Селищанському відділенні ТОВ «Агро-С», що є однією із ланок потужного агрохолдингу МХП.

«Нові технології дають змогу працювати ефективніше, економити час та зусилля», – наголошує провідний агроном відділення Петро Биць.

Поза тим, що сіють і жнивують, на підприємстві освоюють нові аграрні програми, а також приручають безпілотники. Що з того виходить, дізнавалися журналісти «ТС».

Про німецькі сорти пшениці, потужні трактори й урожай, який радує

У Селищанському відділенні загалом 8,5 тис. га землі. Частина у Баришівському, а частина – у Бориспільському районі.

«Цього року пшениці у Бориспільському районі посіяно близько 820 га. Урожай скромніший, ніж минулого року, але, як для таких умов – радує. Орієнтовно –  по 50 ц/га», – розповідає агроном.

Аби отримати гарний результат, у відділенні сіють німецькі сорти пшениці Патрас, Скаген, Етана.

«Оскільки маємо більше піщаних земель, то й сорти обираємо відповідні – більш витривалі. І, як результат, маємо продовольчу, а не фуражну пшеницю», – пояснює П. Биць.

Збирають урожай потужні комбайни – два John Deere та New holland. Їх середня норма обробітку за день з одного комбайна – 30-32 га.

«Зараз працюють тільки три комбайни, а під вечір очікуємо поповнення. Завершаться роботи на інших відділеннях і до нас прийде підмога. Ввечері жнива будуть ще гарячішими», – посміхається агроном.

Зібрати урожай планують якнайшвидше – щоб встигнути до дощів.

Поряд із пшеничними полями – кукурудза та соняшник – це теж угіддя «Агро-С».

«У Бориспільському районі цього року сіяли лише три культури – пшеницю, кукурудзу та соняшник, а сою та ріпак – у Баришівському. Якщо говорити загалом по відділенню, то соняшника маємо 3,6 тис. га, кукурудзи – 2,6 тис. га, ріпака – 100 га, пшениці – 1,2 тис. га, а сої – 800 га. Цифри цифрами, а роботи вистачає», – розповідає П. Биць.

Очікування щодо соняшника і кукурудзи, за словами агронома, добрі – аби тільки серпень не був посушливим.

«Очікуємо дійсно хороший результат. На даний момент все радує, а коли почне наливатися – рахуватимемо біологічну урожайність», – додає чоловік.

Частина зібраного урожаю піде на потреби холдингу МХП, а частину продадуть.

Про захист рослин, австрійську та українську техніку

Зберегти урожай, за словами Петра Биця, вдалося і завдяки захисту та вчасному обробленню рослин.

«Ми дотримувалися технології, своєчасно вносили пестициди – захищали рослини від шкідників, бур’янів та хвороб. Адже якщо пшеницю не обробиш, то вразять хвороби, а значить, чекай недобір урожаю», – каже агроном.

Пилові бурі полям товариства теж виявилися не страшні – врятувала глибина посіву, яку ідеально витримує австрійська сівалка Pöttinger.

«Цю сівалку ми придбали минулого року і дуже задоволені: вона не тільки дотримується технологічної глибини посіву, що забезпечує рівномірні сходи та нормальний урожай, а й суттєво економить кошти, адже сама готує площі, вносить добрива і здійснює посів», – розповідає агроном.

А зважаючи на те, що відділення фірми Pöttinger знаходиться у Борисполі – проблем із сервісом жодних.

Що ж стосується української техніки, то у сільгосппідприємстві її практично не використовують. Хіба сцепки під борони або катки. А культиватори, сівалки, комбайни – все іноземне.

«Від української техніки хочеться надійності та якості», –  пояснює агроном.

Про планшети у полі, спецпрограми для агрономів та дрони

Під час розмови агроном час від часу поглядає на планшет, а там відразу всі дані – і про поле, і про комбайн, і про урожайність.

«Проводимо обмолот із картографуванням. Завдяки спеціальному програмному забезпеченню можна побачити швидкість комбайна, з якою урожайністю і з якою вологістю він молотить. Єдине – програма не показує втрати. Тож хоч більшість процесів і можна відслідкувати онлайн, а у полі в агронома роботи вистачає – контролювати висоту зрізу, щоб стерня не була зависока, щоб збирали все без погрішностей, а також щоб не розсипали зерно при навантажуванні», – розповідає П. Биць.

Окрім того, на планшетах є ще одна програма – АРМа Агронома, або «Автоматизоване робоче місце агронома», що допомагає вести облік та створювати електронні путівки.

«Якщо у поле виїздить комбайн, то у програмі вказується, що це за комбайн і хто на ньому працює. Усе вноситься у реєстр, а ввечері путівка закривається. Ось вам і діджиталізація в дії», – наголошує агроном.

Перед жнивами у товаристві запровадили ще одне нововведення – електронні товарно-транспортні накладні. Їх оформляють за допомогою планшета та QR-коду, що є на кожній вантажівці.

«Сканував QR-код і бачиш, що за машина, а потім вводиш дані – з якого поля, що везе і на який склад», – пояснює Биць. За його словами, ці технологічні нововведення дають змогу підвищити ефективність роботи щонайменше у п’ять разів.

Більше того – діджиталізація вже дісталася і посівних робіт. Маючи необхідне програмне забезпечення, агрономи можуть регулювати густоту посіву на ділянках поля, що мають різну урожайність.

«Є проста істина: де урожайність менша – густо сіяти не можна, а де більша – будь ласка. Це диференційований посів. Тож у програму вноситься карта, де позначено відповідні зони, налаштовується сівалка – і все працює та автоматично перемикається. Ми уже так сіяли соняшник і кукурудзу. Результатом задоволені, адже економиться час і зерно – все економічно доцільно», – додає агроном.

Безпілотники в «Агро-С» уже теж є.

«Якщо якесь питання виникає, беремо дрон і летимо – дивимось. Нещодавно нам презентували програму, яка допомагає обчислювати густоту сходів на полі при диференційованому посіві. Знову ж таки, на планшеті обирається ділянка поля, будується маршрут і все – старт. Далі дрон летить, фотографує і повертається у точку відліку. Після цього на планшет приходить звіт, де кожна фотографія прораховується і визначається середня густота рослин на полі», – зазначає Биць.

На зауваження, що це справжні дива, агроном відповідає: «Ні. Це не дива, це нові технології, і треба до них звикати».

Тоня ТУМАНОВА, «ТС», фото автора

IMG_5870

« повернутися до списку новин